Досвідчений голкіпер спортивно-культурного клубу «Демня-Фенікс» (Демня/Підмонастир) Назар Литвин поділився з клубною прес-службою своїми думками щодо подій у цьогорічному турнірі пам'яті Ернеста Юста.
– Дякую! Емоції хороші. Ми дуже хотіли перемогти, адже це престижний турнір, де беруть участь багато сильних команд. Одразу після цього турніру розпочинається чемпіонат, важливо до нього підійти в хорошому настрої та з позитивними емоціями. Ми всі надзвичайно раді, що нам удалося здобути перемогу в турнірі!
– У фінальній грі команда виглядала сильно, не зважаючи на довготривалу перерву в обласному футболі. Як Ти почувався, обороняючи ворота «Демні-Фенікс»?
– Було відчуття, що здобудемо перемогу. Між хлопцями в команді говорили, що якщо заб'ємо першими – не відпустимо суперника. Але, на жаль, пропустили на початку матчу, тому довелося докласти максимум зусиль, щоби відігратися. Коли зрівняли рахунок, я був упевнений, що заб'ємо ще. На жаль, не вдалося. Довелося пробивати серію пенальті.
– Чи можемо говорити про те, що наша команда вже зіграна і показала максимум у фіналі Меморіалу Юста?
– Я вважаю, що команда зіграна, але гра у фіналі і у турнірі загалом, однозначно ще не наш максимум. Знаю, що можемо сильніше грати. Будемо від гри до гри добавляти.
– Розкажи про гол, який забив ФК «Миколаїв» на 14-ій хвилині фінального поєдинку Меморіалу Юста. Переглядаючи відео, аналізував свої дії в цьому моменті? Чи міг Ти зіграти в тому епізоді по-іншому?
– На своїй позиції я не бачив момент удару. Переді мною були наші гравці та гравці суперника, тому не зміг вчасно зреагувати та відбити м’яч.
– Момент, коли Ти бив пенальті у ворота Мар’яна Бурмаса – то було дуже сильно. Гарно бачити Тебе в якості бомбардира. Що відчував тоді? Хвилювався, чи був упевнений у своїх силах?
– Хвилювання не було, адже знав, що якщо не заб'ю, то буде ще шанс відбити пенальті (посміхається – ред.).
– Ти показав себе як непробивний голкіпер і пенальтист в останніх трьох матчах турніру пам'яті Ернеста Юста. Як думаєш, чому у чвертьфіналі, півфіналі та фіналі матчі СКК «Демня-Фенікс» завершувалися серією пенальті? Що не вистачало команді, аби забити в основний час?
– У чвертьфіналі і фіналі незначна перевага була на боці нашої команди, але, на жаль, ми не змогли забити вирішальний гол. У півфіналі – на боці «Юності» з Верхньої та Нижньої Білок. У нас мало що виходило в атаці, тому наприкінці матчу ми вже підсвідомо грали на нічию.
– Яке Твоє ставлення до серій пенальті? Тобі подобається брати в них участь? Чи все ж волієш, щоби хлопці забивали в основний час гри?
– Звичайно, краще вирішувати все в основний час. Серія пенальті – це завжди лотерея. Але нам удалося тричі поспіль виграти в цій лотереї. Не знаю, чи було таке раніше (посміхається – ред.).
– Яка з ігор турніру для Тебе була найважчою і чому?
– Найважчим однозначно був матч проти ФК «Юність» Верхня/Нижня Білка. Це дуже сильна команда, дворазовий чемпіон Львівської області, зіграний боєздатний колектив із сильними тренером і гравцями. Нелегко було грати ще й тому, що ми майже не тренувались у період карантину.
– Кубок увесь рік буде гордістю СКК «Демня-Фенікс» (Демня/Підмонастир). Він вже в нас є! Що далі? Які цілі ставить перед командою керівництво?
– Перед нами тільки найвищі цілі: перемога в чемпіонаті й Кубку області. Інакше бути не може, адже підбір гравців у нашій команді сприяє цьому.
– Вже зовсім скоро початок обласного чемпіонату. Як думаєш, ми готові до боротьби?
– Думаю, так! Знаю, що ми можемо ще додати, адже потенціал у команди є. Вже відомо, в яку підгрупу ми потрапили, суперники дуже сильні. Якщо хочемо виграти чемпіонат, маємо виходити на кожну гру як на фінал. Потрібно віддавати всі сили, щоби перемогти. Вірю, що в нас усе вийде (посміхається – ред.).