Футбольні ветерани за традицією отримали великодні подарунки

Багато років Львівська асоціація футболу за ініціативи й особистої фінансової підтримки очільника Будинку футболу Львівщини Олександра Шевченка дбає про людей, які значну частину свого життя присвятили спорту мільйонів і прославили наш регіон.

Як завше, напередодні Великодня представники ЛАФ завітали до понад трьох десятків футбольних ветеранів та їхніх рідних і передали їм продуктові набори з неодмінними освяченими великодніми смаколиками – пасками, яйцями і ковбасою.– Дякую Львівській асоціації футболу за те, що не забуває про футбольних ветеранів! – каже нам колишній футболіст львівських «Карпат», а сьогодні тренер «карпатівської» футбольної академії Олег Родін. – Якщо нас пам'ятають, значить, ми зробили щось хороше. Часто в розмовах із Геною Лихачовим, зі Славою Кікотем, з Габорем Вайдою – з хлопцями, з якими я свого часу грав за «Карпати», – з приємністю згадуємо візити гостей з Будинку футболу Львівщини, які щороку привозять нам подарунки перед різдвяними й великодніми святами. Великдень – свято родинне, тож відзначаю його у Львові в родинному колі. Так, футбол – моя стихія. Отримую шалене задоволення, тренуючи дітей. Буває, поспілкуємося зі старичками – вони жаліються, мовляв, через вік то те болить, то інше, тоді мені починає здаватися, що й мене зараз почне боліти (посміхається – ред.). А коли бачу, як у юних футболістів постійно горять очі, то заряджаюся силою й енергією. Розумію: мушу тримати себе в тонусі і бути з ними на одній хвилі – нехай уже повільно, але впевнено.

З посмішкою зустрічає нас спостерігач арбітражу Комітету арбітрів Львівської області Мирон Молочій.

– Повертаюся додому з роботи в коледжі, а мені телефонують ваші хлопці й кажуть, що везуть великодні гостинці, – розповідає Мирон Юрійович. – Звісно, щоразу радію таким візитам. Поважаю Голову Львівської асоціації футболу Олександра Шевченка – він чимало робить для нашого футболу. Приємно, що Олександр Якович пам'ятає про нас і власним коштом регулярно дбає про те, аби ми, люди поважного віку, могли сповна відчути радість величного свята Великодня. Я вдячний йому за підтримку! Перед Великоднем традиційно йдемо до плащаниці, в неділю зранку – до церкви. Збираємося за святковим столом усією родиною, приходить мій син зі своєю дружиною й донечками – моїми онуками. Молимося за мир в Україні. Зараз для всіх українців найголовніше, щоби в нашій країні закінчилася війна і всі повернулися до звичного мирного життя.

Більше світлин дивіться на нашій Facebook-сторінці.