Богдан ВІТРІВ: «До чемпіонства хочемо здобути ще й Кубок Львівщини»

Нещодавно футболісти «П'ятничан» вибороли в чемпіонаті Прем'єр-ліги Львівщини історичне – перше для себе чемпіонство.

Наставник новоспечених чемпіонів Богдан Вітрів розповів інформаційному центру Львівської асоціації футболу, як п'ятничанці прямували до омріяного «золота», як уже не перший рік славляться надійністю в обороні і як цьогоріч виривали важливі звитяги на заключних хвилинах гри.

– Богдане, щосезону «П'ятничани» в Прем'єр-лізі до останнього борються за медалі. У попередніх двох сезонах Ваша команда стабільно була в когорті призерів обласного чемпіонату. Тож, вочевидь, цьогоріч керівництво поставило перед командою однозначне завдання – стати чемпіонами? Як готувалися до його виконання?

– Цього сезону в нас не було однозначного завдання стати чемпіонами. Наш президент Юрій Петрович Депас поставив перед нами першочергове завдання – бути стабільними.

Втім, із нашими нещодавніми підсиленнями – з приходом до нас таких досвідчених, майстерних виконавців як Михайло Грицаль, Артур Яната, Володимир Савошко, Олег Мізерник усі зрозуміли, що з таким складом треба боротися тільки за чемпіонство. Думаю, навіть якби ми цьогоріч узяли друге або ж третє місце, то це би вчергове підкреслило нашу стабільність і було би дуже добре.

– У стартовому турі цьогорічного чемпіонату «П'ятничани» зіграли вдома внічию з Сокалем, зрівнявши рахунок незадовго до фінального свистка. Ця неочікувана втрата очок не похитнула віри Ваших підопічних у свої сили? Чи були побоювання, що втрачених двох залікових балів із сокальцями може забракнути п'ятничанцям у боротьбі за золоті медалі?

– Після втрати очок у дуелі з Сокалем у нас із хлопцями відбулася дуже серйозна розмова на наступному ж тренуванні. Ми одне одному все пояснили. Всі прекрасно розуміли, що за скороченого формату обласного чемпіонату кожен заліковий бал – на вагу золота. Як показали наступні ігри, всі хлопці зробили належні висновки, і надалі ми рухалися шикарно.

– Так, справді: надалі «П'ятничани» здобули п'ять поспіль перемог із загальним рахунком 11:0, обігравши зокрема таких маститих суперників як яворівський «Корміл» і новояворівський «Гірник». Варто відзначити, що цього сезону, як і в попередніх, Ваша команда відзначається надійністю в обороні. Як удається стабільно тримати в міцності власні захисні редути?

– Звичайно, в нас найкращі захисники й воротарі. Але те, що ми вже не перший рік мало пропускаємо – заслуга не тільки їхня. Це робота колективна – всі працюють на оборону. Перед кожною грою наголошуємо, що потрібно в захисті зіграти на нуль, а попереду шукатимемо моменти.

– В цьому чемпіонаті «П'ятничани» неодноразово забивали переможні м'ячі на заключних хвилинах. При цьому п'ятничанці в тих поєдинках навіть поступалися за ходом гри, як от Миколаєву й Бориславу, але в підсумку виривали важливі три очки. Чим мотивуєте своїх футболістів? Яким чином тримаєте в них бійцівський характер? Наголошували на тому, що цей сезон швидкоплинний, усе вирішується тут і зараз, тож ні на мить не можна розслаблятися?

– Те, що ми відігравалися й виривали перемоги на останніх хвилинах – ознака характеру і впевненості нашої команди. Зауважу: цього року ми максимально впевнені в нашому колективі і в наших діях.

Плюс хлопці завжди відчувають підтримку як від нашого президента Юрія Петровича Депаса, так і від мене, від рідних уболівальників. Вони бачать, що всі в них вірять, тому все в нас виходило. Іноді й фарт був на нашому боці. Та цей фарт іще треба заслужити. Я вважаю, що за стільки років ми його заслужили.

– Ваші хлопці багато забивають, але ще жодного разу гравці «П'ятничан» не вигравали гонитви бомбардирів. Чому так? Випробовуєте різних футболістів в атаці?

– Так, після травми Віталія Щурка і переходу Івана Романчука від нас до київського «Локомотива», в нашій команді немає вираженого нападника. Постійно якісь ротації, комбінації, щось пробуємо, шукаємо. Навіть зараз із приходом Олега Мізерника. Нападник – не його позиція, втім, він на ній грає, старається, забиває. В нас немає такого, що хтось один має забивати. В нас забивають усі, всі підключаються до атаки, ніхто на себе не тягне ковдру.

– Ви як головний тренер уже близько десяти років поспіль очолюєте команду футбольного клубу «П'ятничани». За цей час що змінилося в команді, а що залишилося незмінним?

– Не змінилося лише те, що команда «П'ятничан» завжди рухається вперед. Ми вигравали районний чемпіонат, Другу і Першу ліги Львівщини, три роки поспіль в обласній «прем'єрці» посідали четверте, друге, третє місця.

Незмінною є й здорова атмосфера всередині колективу – безумовно, це запорука успіху. З нами досі грає чимало хлопців, які ще розпочинали з нами на район. Плюс постійна підтримка і порядність нашого президента Юрія Петровича Депаса.

– Попереду у «П'ятничан» – заключна гра з Дрогобичем у чемпіонаті, яка вже не матиме для Вашої команди турнірного значення, і щонайменше півфінал Кубка Львівщини. Чого очікуєте від цих матчів? Вочевидь, хочете цього сезону покласти золоті медалі в Кубок?

– Дуже хочемо виграти всі ігри, які нам залишилися до початку літніх канікул. Ми поставили перед собою ціль – завершити цей чемпіонат без жодної поразки. Дай Бог, аби нам це вдалося!

Звісно, хочемо цього сезону також здобути Кубок Львівської області, адже наші хлопці мають бажання зіграти на попередньому етапі Кубка України серед професіоналів. Для нас це буде фантастика, враження від тріумфу у фінальному матчі Кубка Львівщини будуть бомбезні! Тому ніхто не збирається зупинятися.

При нагоді я щиро дякую всім, хто доклався до нашого чемпіонства: керівництву клубу – за безмежну довіру як команді, так і мені особисто, сім'ям, дружинам футболістів, усім нашим уболівальникам! І насамперед Збройним Силам України!